“Боремось до перемоги” – історія директора UVMF Олени Руднєвої
Олена Руднєва – директорка українського фонду ветеринарної медицини, вже майже рік опікується тваринами, допомагає ветспільноті, шукає можливості та особисто їде туди, де потрібна. Від притулків у Чорнобаївці, Херсоні до безпритульних чотирилапих в Ірпені, Миколаєві, Кривому розі, Одесі.
В вишиванці в пошуку партнерів, донорів на міжнародному конгресі у Львові і в бронежилеті та касці з ліками і кормами в фронтових регіонах – її можна зустріти будь-де.
Сьогодні серед проєктів фонду, який очолює – програми по стерилізації, лікуванню та порятунку тварин, забезпечення кормами, навчання ветлікарів, допомога колегам та відкриття благодійних клінік.
«Ідея створення благодійної ветеринарної клініки існує з початку вторгнення росії в нашу країну. Це один із головних проєктів нашого фонду. Він став реальним завдяки підтримці міжнародного благодійного фонду FOUR PAWS. Ветеринарні послуги: лікування, вакцинація, стерилізація та протипаразитарна обробка надаються повністю на безкоштовно для населення, для тих, хто дійсно потребує допомоги. Цей проєкт дуже важливий для України, особливо в ці важкі часи. Це не лише про здоров’я тварин, а й про психологічне здоров’я власників”.
Попри те, що друзі та рідні кличуть її до мирних Німеччини та Іспанії, вона залишається під обстрілами в рідній Одесі.
«Я залишаюсь в Одесі, я залишаюсь в Україні, бо це мій дім. Тут моє коріння. Це важливо для моїх дітей, щоб вони розуміли, хто вони є. Будемо тут залишатися, будемо тут працювати, навчатися, жити боротися та йти до перемоги», – каже Олена Руднєва.
У перемогу України Олена Руднєва щиро вірить, бо хоче, аби її сини жили на рідній землі, за яку віддав життя її чоловік Олександр. З ним прожили в щасливому шлюбі 20 років.
«Мій чоловік Олександр пішов добровольцем у липні 2023 року. Він вважав, що він особисто щось зможе змінити та перебороти це зло. Він загинув 23 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання».
Впоратись із болем Олені допомогла робота. Порятунок беззахисних і безпритульних тварин, думки як допомогти їм, знайти їжу, ліки і не лише.
Саме безумовна любов цих чотирилапих, хвостатих та безпосередніх додала світлих барв у її будні. А нещодавно вона під час відвідин притулку поїхала звідти з чотирилапою Лялею.
Тепер у Лялі є дім і справжня родина. Але тих, хто потребує допомоги в Україні нині дуже багато. Тому лена не здається: шукає можливості як допомогти, врятувати, захистити. Бо з власного досвіду знає: кожне життя безцінне, і за кожне – варто боротись!
